Методи визначення митної вартості

Існує шість методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі «імпорт».

Основний метод — за ціною договору (контракту) щодо імпортованих товарів (вартість операції) (стаття 58 Митного кодексу України). Цей метод застосовується, якщо:

  • 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, які:
    • а) встановлюються законом або запроваджуються органами державної влади в Україні;
    • б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
    • в) не впливають значною мірою на вартість товару;
  • 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їхньої ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
  • 3) жодна частина виторгу від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не прийде прямо або побічно продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування;
  • 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або, хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:

  • 1) вони є співробітниками або директорами підприємств одне одного;
  • 2) вони є юридично визнаними діловими партнерами;
  • 3) вони є роботодавцем і працівником;
  • 4) яка-небудь особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або тримає 5 відсотків або більше випущених в обіг акцій, що дають право голосу обох із них;
  • 5) одна з них прямо або опосередковано контролює іншу;
  • 6) обоє вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;
  • 7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;
  • 8) вони є членами однієї сім'ї.

Згідно з Митним кодексом України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором або одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними, якщо вони підпадають хоча б під один із вищезазначених критеріїв.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби.

Коригування здійснюється шляхом додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, таких витрат, якщо вони не були включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

  • 1) витрати, зроблені покупцем:
    • а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, яка є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представленням його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
    • б) вартість ящиків тари (контейнерів), у яку запаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
    • в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
  • 2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо або опосередковано покупцем безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
    • а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектуючих виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
    • б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, що були використані у процесі виробництва оцінюваних товарів;
    • в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
    • г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України й безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
  • 3) роялті та інші ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ці платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгові марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
  • 4) відповідна частина виторгу від будь-якого подальшого перепродажу оцінюваних товарів, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
  • 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
  • 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
  • 7) витрати на страхування цих товарів.

У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи:

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 Митного кодексу України) застосовується в тому разі, якщо митну вартість оцінюваних товарів неможливо визначити за основним методом. Під ідентичними мають на увазі товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, в тому числі за такими, як:

  • 1) фізичні характеристики;
  • 2) якість та репутація на ринку;
  • 3) країна виробництва;
  • 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови в розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вищевказаним вимогам.

За основу визначення митної вартості береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни й час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості й на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їхня ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення, чи до зменшення вартості. Інформація, яка використовується при здійсненні коригування, має бути документально підтверджена.

2. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 Митного кодексу України) застосовується в тому випадку, якщо митну вартість оцінюваних товарів неможливо визначити за основним методом і методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Під подібними (аналогічними) розуміють товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики та складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з оцінюваними товарами, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки й репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості й на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі, якщо такий продаж не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їхня ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення, чи до зменшення вартості. Інформація, яка використовується при здійсненні коригування, має бути документально підтверджена.

3. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України) застосовується в тому випадку, якщо митну вартість оцінюваних товарів неможливо визначити за основним методом, методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У разі, якщо оцінювані або ідентичні або подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України в незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні або подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України в найбільшій сукупній кількості покупцеві, який не є особою, пов'язаною з продавцем, одночасно або в час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

  • 1) витрати на виплату комісійних, які звичайно сплачуються або підлягають сплаті, або звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;
  • 2) звичайних витрат, здійснених в Україні на завантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних із такими операціями витрат;
  • 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) або продажем (відчуженням) товарів.

У разі, якщо ні оцінювані, ні ідентичні або подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні, або подібні (аналогічні) з оцінюваними товарами продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, в такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення оцінюваних товарів, але до закінчення 90-денного терміну.

У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, в яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1) — 3).

4. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (розрахункова вартість) (стаття 62 Митного кодексу України).

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (розрахункова вартість) за основу береться надана виробником оцінюваних товарів, або від його імені інформація про їхню вартість, яка повинна складатися із сум:

  • 1) вартості матеріалів та витрат, здійснених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація має базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
  • 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
  • 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

5. Резервний метод (стаття 64 Митного кодексу України) застосовується в тому разі, якщо митну вартість оцінюваних товарів неможливо визначити за вищевказаними методами. Митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).