Міжнародне законодавство

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС) і Комбінованій номенклатурі європейського співтовариства (КН ЄС).

ГС набула чинності з 01.01.1988 р. Нині її використовують понад 100 країн світу. Це багатоцільовий класифікатор товарів, які обертаються в міжнародній торгівлі.

Для забезпечення практичного використання ГС для більшості країн 14.06.1983 р. у Брюсселі була підписана Міжнародна Конвенція про ГС. У Конвенції була розглянута мета створення ГС, сфера її застосування, відпрацьований правовий механізм використання ГС країнами-учасницями Конвенції, їхні зобов'язання, порядок роботи з подальшого вдосконалення системи.

У преамбулі Конвенції визначено основні цілі: сприяння міжнародній торгівлі, спрощення збору та зіставлення статистичних даних щодо міжнародної торгівлі, стандартизація та уніфікація зовнішньоекономічної документації тощо.

За текстом Конвенції, ГС є доповненням до неї та становить її невід'ємну частину. При цьому під ГС слід розуміти Номенклатуру Гармонізованої системи (НГС), що включає товарні позиції, підпозиції й цифрові коди, які їх стосуються, примітки до розділів, груп і товарних підпозицій, основні правила інтерпретації ГС.

Крім складових ГС, існують так звані допоміжні публікації, які не мають юридичної (правової) сили та сприяють коректному пошуку місця товару в ГС і наданню товару правильного коду. Ці матеріали включають: пояснення до ГС, алфавітний покажчик до ГС і пояснень, збірник класифікаційних рішень, ключі переходу.

Конвенція ГС установлює, що країни, які застосовують її, не можуть змінювати класифікацію товарів та їхні коди в рамках перших шести знаків. Важливість цього правила в тому, що воно створює базу для точного опису товарів за об'єктивними характеристиками, що містяться в НГС. Ці характеристики можуть застосовуватися митними органами для посилення контролю за переміщуваними товарами. Крім того, дотримання цього принципу дає можливість істотно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоекономічної документації, а також удосконалити обробку й подачу статистичних даних щодо зовнішньоторговельного обороту.

Нині ГС використовується багатьма країнами як єдиний класифікатор товарів, що відповідає сучасним вимогам митних органів, комерційних і транспортних організацій, статистичних служб.

До 1998 року до Конвенції про ГС приєдналися 86 держав, які на підставі ГС розробляють свої товарні номенклатури та митні тарифи. Цьому процесу багато в чому сприяє те, що класифікаційна система допускає поглиблену деталізацію підпозицій кожною окремою країною (або союзом країн, наприклад, Європейським Союзом, який приєднався до Конвенції). Основною вимогою, що висуваються в цьому випадку Конвенцією, є те, що підрозділи національних номенклатур можуть бути доповнені й кодовані з доповненням до шестизначного цифрового коду, наведеного в НГС.

Так, наприклад, Комбінована (тарифно-статистична) номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЄС) будується на основі ГС, при цьому шестизначний код товару ГС доповнюється сьомим і восьмим знаками. В результаті КН ЄС містить цифрові восьмизначні коди підпозиції, перші шість знаків яких відповідають кодам ГС.

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальноприйнятих норм міжнародного права 17 травня 2002 року було видано Указ Президента України «Про приєднання України до Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів».